колись

коли́сь

колись-то, присл.

1》 У якийсь час, у минулому.

|| У якийсь невизначений час; якось.

2》 У який-небудь час у майбутньому.

Значення в інших словниках

1. колись — коли́сь прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. колись — пр., давніш|е|, передше, передніше, перше, у минулому, перед тим, раніше; (одного разу) якось; (у майбутньому) колинебудь, іншим разом <�часом>; ід. КОЛИСЬ ТО, колись таки.  Словник синонімів Караванського
3. колись — див. давно  Словник синонімів Вусика
4. колись — КОЛИ́СЬ, присл. 1. У якийсь час у минулому. Де колись стояла повітка, там тепер давні вербові кілки стали товстими та здоровими вербами (І.  Словник української мови у 20 томах
5. колись — КОЛИ́-НЕ́БУДЬ (у який-небудь час у майбутньому), КОЛИ́СЬ, КОЛИ́. Я малював дома і брав приватні уроки малювання, мріючи коли-небудь потрапити в Академію художеств хоч вільним слухачем (О. Довженко); Зустріну я тебе як друга, Якщо зустрінемось колись (Л.  Словник синонімів української мови
6. колись — Коли́сь, коли́сь то, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. колись — КОЛИ́СЬ, присл. 1. У якийсь час, у минулому. Де колись стояла повітка, там тепер давні вербові кілки стали товстими та здоровими вербами (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
8. колись — Колись нар. 1) Когда-то, нѣкогда, прежде. Буж колись шляхетчина. Шевч. Колись і ти був в такій неволі, як ми тепера. Макс. Щоб народ дививсь та не забував, як колись за батьків та за дідів діялось. К. ЧР. 2) Когда-нибудь.  Словник української мови Грінченка