колись

КОЛИ́-НЕ́БУДЬ (у який-небудь час у майбутньому), КОЛИ́СЬ, КОЛИ́. Я малював дома і брав приватні уроки малювання, мріючи коли-небудь потрапити в Академію художеств хоч вільним слухачем (О. Довженко); Зустріну я тебе як друга, Якщо зустрінемось колись (Л. Дмитерко); — Прощай! — сказав Осел, — навідайсь ще коли (Л. Глібов). — Пор. бу́дь-коли.

КОЛИ́СЬ (у якийсь час у минулому); ХТО́ЗНА-КОЛИ́, КА́ЗНА-КОЛИ́ розм., БО́ЗНА-КОЛИ́ розм. (невідомо, як давно); ПОПЕРВА́Х розм. (раніше, спочатку); ДАВНО́ (у далекому минулому). (Мар'яна:) Давно колись, розказують, через наше село переходив один волох-характерник і побачив мене (С. Васильченко); Із Гармашиної розповіді він знав, що Артем з Христею розлучився ще хтозна й коли (А. Головко); Більше всього смутило Мирона, що Оксана вже не була така весела, як попервах, — вона, як обірвана квітка, зов'яла (Грицько Григоренко); Давно те діялось (Т. Шевченко).

Я́КОСЬ присл. часу (одного разу, одного дня), РАЗ, КОЛИ́СЬ, Я́КО́СЬ-ТО. Та взяв якось (Максим) Заступ і лопату, Та й пішов собі у поле Криницю копати (Т. Шевченко); Раз у неділю... Роман та Соломія, повечерявши з бабою Зінькою, трохи побалакали та й почали позіхати (І. Нечуй-Левицький); Удалось колись вороні піймати рака, та й возилася цілий рік з ним неборака (прислів'я); Якось-то йдучи уночі Понад Невою... та йдучи Міркую сам-таки з собою (Т. Шевченко).

Значення в інших словниках

1. колись — коли́сь прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. колись — пр., давніш|е|, передше, передніше, перше, у минулому, перед тим, раніше; (одного разу) якось; (у майбутньому) колинебудь, іншим разом <�часом>; ід. КОЛИСЬ ТО, колись таки.  Словник синонімів Караванського
3. колись — див. давно  Словник синонімів Вусика
4. колись — колись-то, присл. 1》 У якийсь час, у минулому. || У якийсь невизначений час; якось. 2》 У який-небудь час у майбутньому.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. колись — КОЛИ́СЬ, присл. 1. У якийсь час у минулому. Де колись стояла повітка, там тепер давні вербові кілки стали товстими та здоровими вербами (І.  Словник української мови у 20 томах
6. колись — Коли́сь, коли́сь то, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. колись — КОЛИ́СЬ, присл. 1. У якийсь час, у минулому. Де колись стояла повітка, там тепер давні вербові кілки стали товстими та здоровими вербами (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
8. колись — Колись нар. 1) Когда-то, нѣкогда, прежде. Буж колись шляхетчина. Шевч. Колись і ти був в такій неволі, як ми тепера. Макс. Щоб народ дививсь та не забував, як колись за батьків та за дідів діялось. К. ЧР. 2) Когда-нибудь.  Словник української мови Грінченка