Великий тлумачний словник сучасної мови

комендатура

комендату́ра

-и, ж.

Установа, яку очолює комендант (у 2 знач.).

|| Приміщення для цієї установи.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. комендатура — комендату́ра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. комендатура — КОМЕНДАТУ́РА, и, ж. Установа, яку очолює комендант (у 2 знач.). – Там он, де он той димар, там на станції розташована комендатура. І от ти йди прямо туди! (І.  Словник української мови у 20 томах
  3. комендатура — комендату́ра (нім. Kommandantur) установа, очолювана військовим комендантом; приміщення цієї установи.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. комендатура — КОМЕНДАТУ́РА, и, ж. Установа, яку очолює комендант (у 2 знач.). Голобородькові довелося звернутись до військової комендатури, щоб узнати адресу госпіталю (Голов., Тополя.., 1965, 119); В домі, де розмістилася комендатура, сиділо двоє офіцерів (Ю.  Словник української мови в 11 томах