комендація
коменда́ція
-ї, ж.
У Західній Європі в період раннього середньовіччя – акт передачі себе під заступництво більш сильної, могутньої, багатої людини.
|| Акт, яким оформляли залежність васала від сеньйора, після чого васал одержував земельне володіння.
|| Акт, що встановлював залежність селянина від феодала.
Великий тлумачний словник сучасної української мови