Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
комендор —
комендо́р іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
комендор —
КОМЕНДО́Р, а, ч. Морський артилерист; матрос-навідник. Навіть комендори .. – напівголі, богатирського здоров'я матроси – і ті часом не витримували, знеможено падали біля своїх розпечених гармат (О.
Словник української мови у 20 томах
комендор —
комендо́р (від лат. commendo – доручаю) в російському (з 18 ст. до 1917 р.) та флотах деяких інших держав матрос, який обслуговує артилерійську установку.
Словник іншомовних слів Мельничука
комендор —
АРТИЛЕРИ́СТ (військовослужбовець, що обслуговує вогнепальну зброю для ураження противника з далекої відстані), ГАРМА́ТНИК, ГАРМА́Ш розм., ВОГНЕВИ́К розм., БАТАРЕ́ЄЦЬ розм., БОМБАРДИ́Р заст., ПУШКА́Р заст.; КАНОНІ́Р іст.; КОМЕНДО́Р (морський артилерист).
Словник синонімів української мови
комендор —
КОМЕНДО́Р, а, ч. Морський артилерист; матрос-навідник. Навіть комендори на бронепоїздах — напівголі, богатирського здоров’я матроси — і ті часом не витримували, знеможено падали біля своїх розпечених гармат (Гончар, II, 1959, 125)...
Словник української мови в 11 томах