компанієць
компані́єць
-ійця, ч., іст.
В Україні у 17-18 ст. – козак легкокінного гетьманського полку.
Великий тлумачний словник сучасної української мовикомпані́єць
-ійця, ч., іст.
В Україні у 17-18 ст. – козак легкокінного гетьманського полку.
Великий тлумачний словник сучасної української мови