кондор
ко́ндор
-а, ч.
1》 Великий хижий птах з голою головою та шиєю, що живиться перев. падлом; водиться в Південній Америці.
2》 Золота іспанська монета, яка мала обіг у деяких південноамериканських країнах до відміни золотого стандарту.
Великий тлумачний словник сучасної української мови