Значення в інших словниках
-
копилля —
копи́лля іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
копилля —
КОПИ́ЛЛЯ, я, с. Збірн. до копи́л¹ 1. Розгубивсь, як швець з копиллям (Номис); Молодіж двигалась, мов хвиля, Кидали ткачі верстати, а шевці копилля (М. Макаровський).
Словник української мови у 20 томах
-
копилля —
КОПИ́ЛЛЯ, я, с. Збірн. до копи́л. Розгубивсь, як швець з копиллям (Номис, 1864, № 6621).
Словник української мови в 11 томах
-
копилля —
Копи́лля, -ля с. соб. 1) Сапожныя колодки. Розгубивсь, як швець з копиллям. Ном. № 6622. 2) Столбики въ саняхъ. см. копил 2.
Словник української мови Грінченка