копилля
КОПИ́ЛЛЯ, я, с.
Збірн. до копи́л¹ 1.
Розгубивсь, як швець з копиллям (Номис);
Молодіж двигалась, мов хвиля, Кидали ткачі верстати, а шевці копилля (М. Макаровський).
Словник української мови (СУМ-20)КОПИ́ЛЛЯ, я, с.
Збірн. до копи́л¹ 1.
Розгубивсь, як швець з копиллям (Номис);
Молодіж двигалась, мов хвиля, Кидали ткачі верстати, а шевці копилля (М. Макаровський).
Словник української мови (СУМ-20)