копилля
КОПИ́ЛЛЯ, я, с. Збірн. до копи́л.
Розгубивсь, як швець з копиллям (Номис, 1864, № 6621).
Словник української мови (СУМ-11)КОПИ́ЛЛЯ, я, с. Збірн. до копи́л.
Розгубивсь, як швець з копиллям (Номис, 1864, № 6621).
Словник української мови (СУМ-11)