корабельник

корабе́льник

-а, ч.

1》 Фахівець із будування кораблів.

2》 заст. Власник торговельного корабля або взагалі той, хто плаває на кораблі; моряк.

Значення в інших словниках

1. корабельник — корабе́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. корабельник — КОРАБЕ́ЛЬНИК, а, ч. 1. Фахівець із будування кораблів. Будинок цей звів колись .. Ярема Ярило.., що був і будівничим, і корабельником, і меблярем (О. Ільченко). 2. розм. Той, хто плаває на кораблі; моряк.  Словник української мови у 20 томах
3. корабельник — КОРАБЛЕБУДІВНИ́К, КОРАБЕ́ЛЬНИК, СУДНОБУДІВНИ́К, КОРАБЕ́Л розм. — Я дуже люблю фізику, — каже Леся, — адже не можна бути кораблебудівником, не знаючи фізики (О. Іваненко); Будинок цей звів колись..  Словник синонімів української мови
4. корабельник — КОРАБЕ́ЛЬНИК, а, ч. 1. Фахівець із будування кораблів. Будинок цей звів колись.. Ярема Ярило.., що був і будівничим, і корабельником, і меблярем (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 158). 2. заст.  Словник української мови в 11 томах