корабельник

КОРАБЕ́ЛЬНИК, а, ч.

1. Фахівець із будування кораблів.

Будинок цей звів колись.. Ярема Ярило.., що був і будівничим, і корабельником, і меблярем (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 158).

2. заст. Власник торговельного корабля або взагалі той, хто плаває на кораблі; моряк.

Усе море було пусте: сусідство обох флотів відстрашило купців та корабельників (Оп., Іду.., 1958, 218).

Значення в інших словниках

1. корабельник — корабе́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. корабельник — -а, ч. 1》 Фахівець із будування кораблів. 2》 заст. Власник торговельного корабля або взагалі той, хто плаває на кораблі; моряк.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. корабельник — КОРАБЕ́ЛЬНИК, а, ч. 1. Фахівець із будування кораблів. Будинок цей звів колись .. Ярема Ярило.., що був і будівничим, і корабельником, і меблярем (О. Ільченко). 2. розм. Той, хто плаває на кораблі; моряк.  Словник української мови у 20 томах
4. корабельник — КОРАБЛЕБУДІВНИ́К, КОРАБЕ́ЛЬНИК, СУДНОБУДІВНИ́К, КОРАБЕ́Л розм. — Я дуже люблю фізику, — каже Леся, — адже не можна бути кораблебудівником, не знаючи фізики (О. Іваненко); Будинок цей звів колись..  Словник синонімів української мови