корабельник
КОРАБЛЕБУДІВНИ́К, КОРАБЕ́ЛЬНИК, СУДНОБУДІВНИ́К, КОРАБЕ́Л розм. — Я дуже люблю фізику, — каже Леся, — адже не можна бути кораблебудівником, не знаючи фізики (О. Іваненко); Будинок цей звів колись.. Ярема Ярило, давно забутий, а славний у ті часи майстер на всячину, що був і будівничим, і корабельником, і меблярем (О. Ільченко); Суднобудівники перед спуском судна на воду прикрашають його носову частину вінками та гірляндами з хвої (з журналу); Ще одно судно, збудоване київськими корабелами, готується до відправки в порт постійної прописки — Керч (з газети).
МОРЯ́К (той, хто служить у флоті), ФЛО́ТСЬКИЙ розм., КОРАБЕ́ЛЬНИК заст.; МАТРО́С (рядовий військового флоту; службовець суднової команди в цивільному флоті). Внизу стояв моряк у білому кітелі і кашкеті із золотим крабом (П. Панч); -. Нам якби щось про чорноморських матросів, — заблищала очима Вутанька. — Та пісень з нотами... — Про флотських навряд чи щось буде, — висловив сумнів воєнком (О. Гончар); Усе море було пусте: сусідство обох флотів відстрашило купців та корабельників (Юлан Опільський).
Словник синонімів української мови