корабельник
КОРАБЕ́ЛЬНИК, а, ч.
1. Фахівець із будування кораблів.
Будинок цей звів колись .. Ярема Ярило.., що був і будівничим, і корабельником, і меблярем (О. Ільченко).
2. розм. Той, хто плаває на кораблі; моряк.
Я білішої солі в мажару насипав, а перебірки разом з рибою на берег витрусив. Накинулися і корабельники, і піші .. на мій вилов (В. Дрозд);
[Марцелл:] Тож сядьмо, й той, хто знає, хай розкаже: .. Для чого .. завозять в край знаряддя до війни; Чом корабельників женуть силком На труд важкий, який не зна неділь (Л. Гребінка, пер. з тв. В. Шекспіра).
3. заст. Власник торговельного корабля.
Усе море було пусте: сусідство обох флотів відстрашило купців та корабельників (Юліан Опільський).
Словник української мови (СУМ-20)