коронований
короно́ваний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до коронувати.
2》 у знач. прикм. Який має владу монарха, вінчаний на царювання.
|| Увінчаний короною (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мовикороно́ваний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до коронувати.
2》 у знач. прикм. Який має владу монарха, вінчаний на царювання.
|| Увінчаний короною (у 1 знач.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови