Великий тлумачний словник сучасної мови

кочівники

кочівники́

-ів, мн. (одн. кочівник, -а, ч.; кочівниця, -і, ж.).

Те саме, що кочовики.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. кочівники — КОЧІВНИКИ́, і́в, мн. (одн. кочівни́к, а́, ч.; кочівни́ця, і, ж.). Те саме, що кочовики́. – В давні часи, коли цей осокір був ще маленьким деревцем, на Україну нападали кочівники (О.  Словник української мови у 20 томах
  2. кочівники — КОЧІВНИКИ́, ів, мн. (одн. кочівни́к, а́, ч.; кочівни́ця, і, ж.). Те саме, що кочовики́. — В давні часи, коли цей осокір був ще маленьким деревцем, на Україну нападали кочівники (Донч., VI, 1957, 275); З боку степу каховські околиці вже як в облозі.  Словник української мови в 11 томах