краник

кра́ник

-а, ч.

Зменш. до кран.

Значення в інших словниках

1. краник — КРА́НИК, а, ч. Зменш. до кран¹. В кожному купе були краники, якими пасажири могли регулювати температуру повітря в досить широких межах (М. Трублаїні); Батько засопів, підійшов до умивальника під деревом і, сердито брязкаючи краником, почав мити руки (О.  Словник української мови у 20 томах
2. краник — А, ч. Незайманий хлопець. Я думаю, що він ще краник: так що обережно, бо буде сперматоксикоз:))  Словник сучасного українського сленгу