Великий тлумачний словник сучасної мови

кремінець

креміне́ць

-нця, ч.

Зменш. до кремінь.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. кремінець — креміне́ць іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. кремінець — КРЕМІНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш. до кре́мінь 2. Пісок просівають, щоб у ньому не було кремінців, які не розтоплюються, коли вариться скло (Д. Бузько); Тоді здобуто огневий пристрій; до кремінця притулено дрібну матерочку, висушену і вим'яту в попелі (В.  Словник української мови у 20 томах
  3. кремінець — Креміне́ць, -мінця́; -мінці́, -ці́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. кремінець — КРЕМІНЕ́ЦЬ, нця́, ч. Зменш. до кре́мінь. Дід Семен.. заходився вибивати огонь з кремінця (Стельмах, Правда.., 1961, 47).  Словник української мови в 11 томах
  5. кремінець — Кремінець, -нця́ м. ум. отъ кре́мінь.  Словник української мови Грінченка