кремінний

кремі́нний

-а, -е.

1》 Який утворився з кременю завдяки природним умовам; кам'яний (у 1 знач.).

|| Зробл. з кременю.

2》 Те саме, що кременистий 1), 2).

Значення в інших словниках

1. кремінний — кремі́нний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. кремінний — КРЕМЕНИСТИЙ; (укритий камінням) КАМ'ЯНИСТИЙ; (характер) твердий.  Словник синонімів Караванського
3. кремінний — див. твердий  Словник синонімів Вусика
4. кремінний — КРЕМІ́ННИЙ, а, е. 1. Який утворився з кременю внаслідок дії певних природних умов. Ой там за горою та за кремінною Не по правді жиє чоловік з жоною (І. Франко); // Зробл. з кременю.  Словник української мови у 20 томах
5. кремінний — КАМ'ЯНИ́СТИЙ (на якому або в якому багато каміння), КАМЕНИ́СТИЙ (КАМЕНЯ́СТИЙ), КАМ'ЯНИ́Й, КАМІ́ННИЙ, КРЕМЕНИ́СТИЙ, КРЕМ'ЯНИ́СТИЙ, КРЕМ'ЯНИ́Й, КРЕМІ́ННИЙ, СКЕ́ЛЬНИЙ, СКЕЛЬОВИ́Й (який складається з твердих гірських порід). Земля була мерзла, кам'яниста (З.  Словник синонімів української мови
6. кремінний — Кремі́нний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. кремінний — КРЕМІ́ННИЙ, а, е. 1. Який утворився з кременю завдяки природним умовам; кам’яний (у 1 знач.). Ой там за горою та за кремінною Не по правді жиє чоловік з жоною (Фр., IX, 1952, 93); // Зробл. з кременю.  Словник української мови в 11 томах
8. кремінний — Кремінний, -а, -е Кремневый. Ой ти, горо кремінная! Мет. 37.  Словник української мови Грінченка