кривуляти
кривуля́ти
-яю, -яєш, недок., розм.
1》 Іти, їхати і т. ін., раз у раз відхиляючись від прямого шляху.
2》 Пролягати кривою, зигзагоподібною лінією (про шлях, річку тощо); звиватися.
3》 рідко. Те саме, що кульгати 1); шкутильгати.
Великий тлумачний словник сучасної української мови