крутіння

круті́ння

-я, с.

Дія за знач. крутити 1-4), 7) і крутитися 1-4), 6). Крутіння колесом.

Значення в інших словниках

1. крутіння — круті́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. крутіння — КРУТІ́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. крути́ти 1–3 і крути́тися 1–4, 6. – Та годі вже вам вихрити! Аж куряву збили! Ще запорошу собі очі од вашого крутіння, – гомоніла Софія Леонівна (І. Нечуй-Левицький); Зрештою, не витримала плівка, стерлася.  Словник української мови у 20 томах
3. крутіння — Круті́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. крутіння — КРУТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. крути́ти 1-4, 7 і крути́тися 1-4, 6. Крутіння колесом; Крутіння перевесел.  Словник української мови в 11 томах