кріпильник

кріпи́льник

-а, ч.

Шахтар, що працює на кріпильних роботах.

Значення в інших словниках

1. кріпильник — кріпи́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. кріпильник — (людина) зміцнювач  Словник чужослів Павло Штепа
3. кріпильник — КРІПИ́ЛЬНИК, а, ч. Шахтар, що працює на кріпильних роботах. Двоє кріпильників звичними рухами ставили раму (Олесь Досвітній); Кріпильники встановляли додаткові стояки, зміцнюючи ними стелю (О.  Словник української мови у 20 томах
4. кріпильник — КРІПИ́ЛЬНИК, а, ч. Шахтар, що працює на кріпильних роботах. Двоє кріпильників звичними рухами ставили раму (Досв., Вибр., 1959, 348); Кріпильники встановляли додаткові стояки, зміцнюючи ними стелю (Донч., Шахта.., 1949, 57).  Словник української мови в 11 томах