кріпильник

КРІПИ́ЛЬНИК, а, ч.

Шахтар, що працює на кріпильних роботах.

Двоє кріпильників звичними рухами ставили раму (Олесь Досвітній);

Кріпильники встановляли додаткові стояки, зміцнюючи ними стелю (О. Донченко);

– Посилав же я сюди кріпильників, а в тебе ось порода на голову обвалиться, – сказав десятник (Ю. Яновський);

Де ж ви тепер, мої хлопці, уже з робітничого класу, Кріпильники, мої гегемони, шахтарі мої Гарбарчуки? (І. Драч);

Писатиме, що все нормально, незважаючи на його каліцтво, направили на шахту кріпильником, бо дізналися, що вже колись був шахтарем (В. Лис).

Значення в інших словниках

1. кріпильник — кріпи́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. кріпильник — -а, ч. Шахтар, що працює на кріпильних роботах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кріпильник — (людина) зміцнювач  Словник чужослів Павло Штепа
4. кріпильник — КРІПИ́ЛЬНИК, а, ч. Шахтар, що працює на кріпильних роботах. Двоє кріпильників звичними рухами ставили раму (Досв., Вибр., 1959, 348); Кріпильники встановляли додаткові стояки, зміцнюючи ними стелю (Донч., Шахта.., 1949, 57).  Словник української мови в 11 томах