Великий тлумачний словник сучасної мови

кріпосництво

кріпосни́цтво

-а, с., іст.

Суспільний лад, основою якого було кріпацтво.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. кріпосництво — кріпосни́цтво іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. кріпосництво — Кріпацтво, колгосп  Словник чужослів Павло Штепа
  3. кріпосництво — КРІПОСНИ́ЦТВО, а, с., іст. Суспільний лад, основою якого було кріпацтво. Т. Г. Шевченко .. вів боротьбу проти царизму і кріпосництва (М. Рильський); Поклявся [Іван] продовжити боротьбу народу проти кріпосництва!...  Словник української мови у 20 томах
  4. кріпосництво — КРІПА́ЦТВО (кріпосне право), КРІПА́ЧЧИНА, КРІПОСНИ́ЦТВО, ПА́НЩИНА. За часів кріпацтва кононівська садиба належала відомому панові Лукашевичу (Л. Смілянський); — Бачиш, пан галасує, що селянська земля в лісі належала йому ще з кріпаччини.  Словник синонімів української мови
  5. кріпосництво — КРІПОСНИ́ЦТВО, а, с., іст. Суспільний лад, основою якого було кріпацтво. І кріпосництво і капіталізм гноблять робітника і прагнуть вдержати його в темноті (Ленін, 20, 1950, 342); Т. Г. Шевченко .. вів боротьбу проти царизму і кріпосництва (Рильський, III, 1956, 22).  Словник української мови в 11 томах