Великий тлумачний словник сучасної мови

кріпосницький

кріпосни́цький

-а, -е, іст.

1》 Стос. до кріпосництва.

|| Власт. кріпосництву. Кріпосницький гніт.

2》 Прикм. до кріпосник.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. кріпосницький — кріпосни́цький прикметник іст.  Орфографічний словник української мови
  2. кріпосницький — КРІПОСНИ́ЦЬКИЙ, а, е, іст. 1. Стос. до кріпосництва. Джамбул! Він ще застав аж ті часи кріпосницької Росії, коли література сидьма сиділа в великосвітських салонах (П.  Словник української мови у 20 томах
  3. кріпосницький — КРІПОСНИ́ЦЬКИЙ, а, е, іст. 1. Стос. до кріпосництва. Джамбул! Він ще застав аж ті часи кріпосницької Росії, коли література сидьма сиділа в великосвітських салонах (Павло Тичина, III, 1957, 66); // Власт. кріпосництву.  Словник української мови в 11 томах