Великий тлумачний словник сучасної мови

кріпосниця

кріпосни́ця

-і, іст.

Жін. до кріпосник.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. кріпосниця — кріпосни́ця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. кріпосниця — КРІПОСНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до кріпосни́к. Кріпосниця з неї була знатна (Р. Іваничук); Інститутка є типовим образом кріпосниці (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах