кріпосниця

КРІПОСНИ́ЦЯ, і, ж.

Жін. до кріпосни́к.

Кріпосниця з неї була знатна (Р. Іваничук);

Інститутка є типовим образом кріпосниці (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. кріпосниця — кріпосни́ця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. кріпосниця — -і, іст. Жін. до кріпосник.  Великий тлумачний словник сучасної мови