кріпосниця

кріпосни́ця

іменник жіночого роду, істота

Значення в інших словниках

1. кріпосниця — -і, іст. Жін. до кріпосник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. кріпосниця — КРІПОСНИ́ЦЯ, і, ж. Жін. до кріпосни́к. Кріпосниця з неї була знатна (Р. Іваничук); Інститутка є типовим образом кріпосниці (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах