кріпосницький — Орфографічний словник української мови

кріпосницький — -а, -е, іст. 1》 Стос. до кріпосництва. || Власт. кріпосництву. Кріпосницький гніт. 2》 Прикм. до кріпосник. Великий тлумачний словник сучасної мови
кріпосницький — КРІПОСНИ́ЦЬКИЙ, а, е, іст. 1. Стос. до кріпосництва. Джамбул! Він ще застав аж ті часи кріпосницької Росії, коли література сидьма сиділа в великосвітських салонах (П. Словник української мови у 20 томах
кріпосницький — КРІПОСНИ́ЦЬКИЙ, а, е, іст. 1. Стос. до кріпосництва. Джамбул! Він ще застав аж ті часи кріпосницької Росії, коли література сидьма сиділа в великосвітських салонах (Павло Тичина, III, 1957, 66); // Власт. кріпосництву. Словник української мови в 11 томах