Значення в інших словниках
-
кудлач —
кудла́ч 1 іменник чоловічого роду, істота собака, ведмідь розм. кудла́ч 2 іменник чоловічого роду, істота про чоловіка з кудлатим волоссям; патлань розм.
Орфографічний словник української мови
-
кудлач —
див. кошлатий; чубатий
Словник синонімів Вусика
-
кудлач —
КУДЛА́Ч, а́, ч., розм. Те саме, що кудла́й. Надходить ведмідь: одчини! – Утікай, пане кудлач, бо вже пана Козовського їмо (з казки); Був дуже злий тиран: лиш раз в рік він стригся й підголився, в довгих патлах і кудлах пишався, мов кудлач-баран (І.
Словник української мови у 20 томах
-
кудлач —
КУДЛА́Й розм. (кудлата тварина, перев. собака), КУДЛА́НЬ розм., КУДЛА́Ч розм., КУЙО́ВДА розм., ПАТЛА́Ч розм., ПАТЛА́НЬ розм. Гарчать на коней кудлаї (Л. Первомайський); — З-під повітки кидається до мене кудлань (М. Олійник); Надходить ведмідь: одчини!...
Словник синонімів української мови
-
кудлач —
КУДЛА́Ч, а, ч., розм. Те саме, що кудла́й. Надходить ведмідь: одчини! — Утікай, пане кудлач, бо вже пана Козовського їмо (Сл. Гр.).
Словник української мови в 11 томах
-
кудлач —
Кудлач, -ча м. Съ длинною всклокоченною шерстью или волосами. Надходить ведмідь: одчини! — Утікай, пане кудлач, бо вже пана Козловського їмо. Рудч. Ск. І. 22.
Словник української мови Грінченка