кукурікати
кукурі́кати
кукурікаю, кукурікаєш і рідко кукурічу, кукурічеш, недок.
1》 Видавати звуки "кукуріку" (про півня).
2》 перен., розм. Не маючи іншого виходу, перебувати десь, очікуючи кращих обставин, умов.
Великий тлумачний словник сучасної української мови