кукурікати
Кукурікати, -каю(-чу), -єш(-чеш), одн. в. кукурікнути, -ну, -неш
гл. = какарікати, какарікнути. Така робота, що удень спить, а вночі кукурікає. Ном. № 10910. Зморозь того когутика, нехай не кукуріче. Чуб. V. 113. Придави півня, щоб кукурікнув. Грин. II. 96.
Словник української мови Грінченка