Значення в інших словниках
-
кукурікання —
кукурі́кання іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
кукурікання —
-я, с. Дія за знач. кукурікати 1) і звуки, утворювані цією дією.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
кукурікання —
КУКУРІ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. кукурі́кати 1 і звуки, утворювані цією дією. Кукурікання дивного когута спудило курей і розбудило попадю (з казки); Тишу сплячого села до решти сполохало безладне кукурікання півнів (М.
Словник української мови у 20 томах
-
кукурікання —
Кукурі́кання, -ння, -нню, -нням
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
кукурікання —
КУКУРІ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. кукурі́кати 1 і звуки, утворювані цією дією. Звісно, що великі пани не люблять м’явкання [Опозиції] ще гірше, ніж лев когутячого кукурікання (Фр.
Словник української мови в 11 томах