Великий тлумачний словник сучасної мови

кукурікання

кукурі́кання

-я, с.

Дія за знач. кукурікати 1) і звуки, утворювані цією дією.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. кукурікання — кукурі́кання іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. кукурікання — КУКУРІ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. кукурі́кати 1 і звуки, утворювані цією дією. Кукурікання дивного когута спудило курей і розбудило попадю (з казки); Тишу сплячого села до решти сполохало безладне кукурікання півнів (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. кукурікання — Кукурі́кання, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. кукурікання — КУКУРІ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. кукурі́кати 1 і звуки, утворювані цією дією. Звісно, що великі пани не люблять м’явкання [Опозиції] ще гірше, ніж лев когутячого кукурікання (Фр.  Словник української мови в 11 томах
  5. кукурікання — Кукурікання, -ня с. Пѣніе пѣтуха.  Словник української мови Грінченка