кукурікання

кукурі́кання

іменник середнього роду

Значення в інших словниках

1. кукурікання — -я, с. Дія за знач. кукурікати 1) і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. кукурікання — КУКУРІ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. кукурі́кати 1 і звуки, утворювані цією дією. Кукурікання дивного когута спудило курей і розбудило попадю (з казки); Тишу сплячого села до решти сполохало безладне кукурікання півнів (М.  Словник української мови у 20 томах
3. кукурікання — Кукурі́кання, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. кукурікання — КУКУРІ́КАННЯ, я, с. Дія за знач. кукурі́кати 1 і звуки, утворювані цією дією. Звісно, що великі пани не люблять м’явкання [Опозиції] ще гірше, ніж лев когутячого кукурікання (Фр.  Словник української мови в 11 томах
5. кукурікання — Кукурікання, -ня с. Пѣніе пѣтуха.  Словник української мови Грінченка