кумонька

ку́монька

-и, ж.

1》 Пестл. до кума.

2》 перен. Те саме, що кумася 2).

Значення в інших словниках

1. кумонька — ку́монька іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. кумонька — див. кума  Словник синонімів Вусика
3. кумонька — КУ́МОНЬКА, и, ж. 1. Пестл. до кума́. Поставив козак Нечай Три сторожі в місті, А сам пішов до кумоньки Щуку-рибу з'їсти (з народної пісні); – Чула я, кумонько, чула теє все; та що ж? – думаю (Леся Українка); – Пісню, кумонько! Пісню!...  Словник української мови у 20 томах
4. кумонька — КУ́МОНЬКА, и, ж. 1. Пестл. до кума́. Поставив козак Нечай Три сторожі в місті, А сам пішов до кумоньки Щуку-рибу з’їсти (Укр.. думи.., 1955, 112); — Чула я, кумонько, чула теє все; та що ж? — думаю (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах
5. кумонька — Кумонька, кумочка, -ки ж. ум. отъ кума.  Словник української мови Грінченка