Великий тлумачний словник сучасної мови

кумів

ку́мів

-мова, -мове.

Належний кумові.

|| Прикм. до кум I.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. кумів — ку́мів прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. кумів — КУ́МІВ, мова, мове. Прикм. до кум¹. Родина – кумового наймита дитина (приказка); Перед репродуктором стоїть кумова мама (сімдесят три їй), .. держиться за стільця і підскакує (Остап Вишня); Це для мужиків страшніше, аніж кумів танковий удар (А.  Словник української мови у 20 томах
  3. кумів — КУ́МІВ, мова, мове. Належний кумові. Невтямки, мабуть, їй, яке то з кумового пива буде диво, а не озивається і не пита (Вовчок, VI, 1956, 280); // Прикм. до кум¹. Перед репродуктором стоїть кумова мама (сімдесят три їй), ..держиться за стільця і підскакує (Вишня, І, 1956, 399).  Словник української мови в 11 томах
  4. кумів — Кумів, -мова, -ве Принадлежащій куму. Поночі рвав угірки в кумовому городі. Ном.  Словник української мови Грінченка