Великий тлумачний словник сучасної мови

кухтик

ку́хтик

-а, ч., діал.

Зменш. до кухта.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. кухтик — ку́хтик іменник чоловічого роду діал.  Орфографічний словник української мови
  2. кухтик — КУ́ХТИК, а, ч., діал. Кухарчук. У його в руці була здорова вареха, котрою він своїх кухтиків на куховарське діло пильно наставляє (Б. Лепкий); Кухарі там Картали кухтиків, і голосом розбитим Кричала ключниця сердита на дівчат (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича).  Словник української мови у 20 томах
  3. кухтик — КУ́ХТИК, а, ч., діал. Зменш. до ку́хта. Кухарі там Картали кухтиків, і голосом розбитим Кричала ключниця сердита на дівчат (Міпк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 191).  Словник української мови в 11 томах