Великий тлумачний словник сучасної мови

лань

і ланя, -і, ж.

Тварина родини оленів, струнка і дуже прудка.

|| перен. Про струнку, тендітну жінку.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. лань — лань іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. лань — Олень, (вона) олениця, (воно) оленя, оленятко  Словник чужослів Павло Штепа
  3. лань — ЛАНЬ, і, ж. Тварина родини оленів, струнка і дуже прудка. Як гордо мчали ми через рови й каміння.., Як пробивалися між плетивом гіллястим За ланню бистрою, за кабаном ікластим! (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. лань — ЛАНЬ, і, ж. Тварина родини оленів, струнка і дуже прудка. Як гордо мчали ми через рови й каміння.., Як пробивалися між плетивом гіллястим За ланню бистрою, за кабаном ікластим! (Рильський, II, 1956, 15); // перен. Про струнку, тендітну жінку.  Словник української мови в 11 томах
  5. лань — Лань и ла́ня, -ні ж. Лань. Чи знаєш ти, коли на скелях серна і тиха лань своїх теляток телять? К. Іов. 88.  Словник української мови Грінченка