легковірний

легкові́рний

-а, -е.

Який легко вірить будь-чому; дуже довірливий.

Значення в інших словниках

1. легковірний — легкові́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. легковірний — див. ДОВІРЛИВИЙ.  Словник синонімів Караванського
3. легковірний — ЛЕГКОВІ́РНИЙ, а, е. Який легко вірить будь-чому; дуже довірливий. [Орися:] Вони вас одурять, ошукають, у біду вженуть! Ви неписьменні, легковірні, а се старі кримінальники! (І. Франко); Добрий хлопчисько, тільки легковірний (Б.  Словник української мови у 20 томах
4. легковірний — ДОВІ́РЛИВИЙ (який легко довіряє, схильний довіряти), ЛЕГКОВІ́РНИЙ, ІМОВІ́РНИЙ (ЙМОВІ́РНИЙ) заст. Довірливі дівчата стали, не сміють хлопця вивірить — щиро він кохає чи прихитрюється (К.  Словник синонімів української мови
5. легковірний — ЛЕГКОВІ́РНИЙ, а, е. Який легко вірить будь-чому; дуже довірливий. [Орися:] Вони вас одурять, ошукають, у біду вженуть! Ви неписьменні, легковірні, а се старі кримінальники! (Фр.  Словник української мови в 11 томах