Словник синонімів Караванського

легковірний

див. ДОВІРЛИВИЙ.

Практичний словник синонімів української мови

Значення в інших словниках

  1. легковірний — легкові́рний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. легковірний — -а, -е. Який легко вірить будь-чому; дуже довірливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. легковірний — ЛЕГКОВІ́РНИЙ, а, е. Який легко вірить будь-чому; дуже довірливий. [Орися:] Вони вас одурять, ошукають, у біду вженуть! Ви неписьменні, легковірні, а се старі кримінальники! (І. Франко); Добрий хлопчисько, тільки легковірний (Б.  Словник української мови у 20 томах
  4. легковірний — ДОВІ́РЛИВИЙ (який легко довіряє, схильний довіряти), ЛЕГКОВІ́РНИЙ, ІМОВІ́РНИЙ (ЙМОВІ́РНИЙ) заст. Довірливі дівчата стали, не сміють хлопця вивірить — щиро він кохає чи прихитрюється (К.  Словник синонімів української мови
  5. легковірний — ЛЕГКОВІ́РНИЙ, а, е. Який легко вірить будь-чому; дуже довірливий. [Орися:] Вони вас одурять, ошукають, у біду вженуть! Ви неписьменні, легковірні, а се старі кримінальники! (Фр.  Словник української мови в 11 томах