лелечиха

леле́чиха

-и, ж., розм.

Самиця лелеки.

Значення в інших словниках

1. лелечиха — ЛЕЛЕ́ЧИХА, и, ж., розм. Самка лелеки. – В нас за селом на старій вербі жили лелеки. Лелечиха з лелеченятами (Ю. Збанацький); Була своя пара лелек і в баби Груні. Лелеку звали Бусько, лелечиху Бусиха (В. Близнець).  Словник української мови у 20 томах
2. лелечиха — ЛЕЛЕЧИ́ХА, и, ж., розм. Самка лелеки. — В нас за селом на старій вербі жили лелеки. Лелечиха з лелеченятами (Збан., Малин. дзвін, 1958, 96).  Словник української мови в 11 томах