лихолітній

лихолі́тній

-я, -є.

Стос. до лихоліття.

Значення в інших словниках

1. лихолітній — лихолі́тній прикметник  Орфографічний словник української мови
2. лихолітній — ЛИХОЛІ́ТНІЙ, я, є. Стос. до лихоліття. Вірили ми свято, Вірили без міри: І любові-ласці, І бабиній казці. Та припала інша Пора лихолітня: Віру в нас убили (П.  Словник української мови у 20 томах
3. лихолітній — ЛИХОЛІ́ТНІЙ, я, є. Стос. до лихоліття. Вірили ми свято, Вірили без міри: І любові-ласці І бабиній казці. Та припала інша Пора лихолітня: Віру в нас убили (Граб., І, 1959, 220).  Словник української мови в 11 томах