лихолітній

ЛИХОЛІ́ТНІЙ, я, є. Стос. до лихоліття.

Вірили ми свято, Вірили без міри: І любові-ласці І бабиній казці. Та припала інша Пора лихолітня: Віру в нас убили (Граб., І, 1959, 220).

Значення в інших словниках

1. лихолітній — лихолі́тній прикметник  Орфографічний словник української мови
2. лихолітній — -я, -є. Стос. до лихоліття.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. лихолітній — ЛИХОЛІ́ТНІЙ, я, є. Стос. до лихоліття. Вірили ми свято, Вірили без міри: І любові-ласці, І бабиній казці. Та припала інша Пора лихолітня: Віру в нас убили (П.  Словник української мови у 20 томах