Значення в інших словниках
-
лучинка —
лучи́нка іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
лучинка —
ЛУЧИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до лучи́на. Підійшла Дзіва до вогнища і вкинула в нього останню лучинку (з легенди); За лучинку найде причинку (Номис).
Словник української мови у 20 томах
-
лучинка —
ЛУЧИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до лучи́на. Він готував нову експозицію: електрифікація села Ковалівки.. Була тут і славнозвісна лучинка, якою колись світили по хатах (Кучер, Трудна любов, 1960, 488).
Словник української мови в 11 томах