лучинка

лучи́нка

іменник жіночого роду

Значення в інших словниках

1. лучинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до лучина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. лучинка — ЛУЧИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до лучи́на. Підійшла Дзіва до вогнища і вкинула в нього останню лучинку (з легенди); За лучинку найде причинку (Номис).  Словник української мови у 20 томах
3. лучинка — ЛУЧИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до лучи́на. Він готував нову експозицію: електрифікація села Ковалівки.. Була тут і славнозвісна лучинка, якою колись світили по хатах (Кучер, Трудна любов, 1960, 488).  Словник української мови в 11 томах