лучинка
ЛУЧИ́НКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до лучи́на.
Підійшла Дзіва до вогнища і вкинула в нього останню лучинку (з легенди);
За лучинку найде причинку (Номис).
Словник української мови (СУМ-20)ЛУЧИ́НКА, и, ж.
Зменш.-пестл. до лучи́на.
Підійшла Дзіва до вогнища і вкинула в нього останню лучинку (з легенди);
За лучинку найде причинку (Номис).
Словник української мови (СУМ-20)