1. Орфографічний словник української мови

лучинка

лучи́нка

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. лучинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до лучина. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. лучинка — ЛУЧИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до лучи́на. Підійшла Дзіва до вогнища і вкинула в нього останню лучинку (з легенди); За лучинку найде причинку (Номис). Словник української мови у 20 томах
  3. лучинка — ЛУЧИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до лучи́на. Він готував нову експозицію: електрифікація села Ковалівки.. Була тут і славнозвісна лучинка, якою колись світили по хатах (Кучер, Трудна любов, 1960, 488). Словник української мови в 11 томах