лучинка
лучи́нка
-и, ж.
Зменш.-пестл. до лучина.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- лучинка — лучи́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- лучинка — ЛУЧИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до лучи́на. Підійшла Дзіва до вогнища і вкинула в нього останню лучинку (з легенди); За лучинку найде причинку (Номис). Словник української мови у 20 томах
- лучинка — ЛУЧИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до лучи́на. Він готував нову експозицію: електрифікація села Ковалівки.. Була тут і славнозвісна лучинка, якою колись світили по хатах (Кучер, Трудна любов, 1960, 488). Словник української мови в 11 томах