Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
люлечний —
лю́лечний прикметник
Орфографічний словник української мови
люлечний —
ЛЮ́ЛЕЧНИЙ, а, е. Пизнач. для люльки (див. лю́лька¹); // у знач. ім. лю́лечний, ного, ч. Тютюн. Витяг кисета та й набиваю люльку. Набив, закурив .. Я й не туди то, що це мої пани кашляють уже від мого люлечного (Б. Грінченко).
Словник української мови у 20 томах
люлечний —
ЛЮ́ЛЕЧНИЙ, а, е. Пизнач. для люльки ( див. лю́лька¹); // у знач. ім. лю́лечний, ного. , ч. Витяг кисета та й набиваю люльку. Набив, закурив.. Я й не туди то, що це мої пани кашляють уже від мого люлечного (Гр., І, 1963, 473).
Словник української мови в 11 томах